Прапор як символ, спочатку як засіб сигналізації, виник за античних часів. Найчастіше прапором вважався шматок тканини, прикріплений до списа, що мав вказувати на місце збору воїнів. Жодне військо без прапора не вирушало в похід і не вступало в бій. Слов'яни, за словами М. Літописи зберегли такі вирази "наволочив стяги" – що означало прикріпити їх до держаків, і "поставити стяги", що символізувало готовність війська до бою. Історичні джерела донесли до нас скупі відомості про кольори, які використовувалися на просторах Київської Русі. Окремі сучасні дослідники виводять традицію вживання жовто-синіх кольорів ще з язичницьких часів.Збереглися відомості, описи прапорів, що вручалися українським козакам урядом Російської держави. Вона органічно вплелася у християнську релігію, і сьогодні в православних храмах Вогонь і Вода – найбільші святості, які виражаються через жовту і блакитну барви.полкові і сотенні козацькі прапори Війська Запорозького в основному стали виготовляти з блакитного полотнища, на яке жовтою фарбою наносилися зорі, хрести, зброя. У цій битві взяли активну участь і представники українського народу.

Прапори корогви набули широкого застосування в героїчну козацько-гетьманську добу.На одному з прапорів – архистратиг Михаїл, одягнутий в золоту кирею і блакитні штани. У козацькому війську було, в основному, три роди корогв 1 – корогва всього війська або гетьманська, 2 – корогви полкові, 3 – сотенні. Яворницький, "знаменом, хоругов'ю, чи корогвою і прапором звався шовковий яскраво-червоного кольору плат із зображенням на ньому посередині або білого польського орла, коли запорожці були за польським королем, або двоголового російського орла, коли запорожці перейшли до московського царя, а по боках – Спасителя та Архангела Михаїла". У давніших часах козаки користувалися прапором тих держав, на службі яких вони перебували. Уперше козакам вручив корогву – бойовий прапор з польським орлом – король Стефан Баторій у 1576 р.А 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила державним прапором України синьо-жовтий стяг. У 1594 році українські козаки були на цісарській службі й отримали австрійські прапори.

Корогва – найзначніша святиня українського козацтва. На ній найчастіше золотом вишивався образ Покрови – Пресвятої Богородиці Діви Марії – заступниці козацтва, Запорозької Січі. Розуміючи значення, яке надавали козаки корогві, польська шляхта завжди намагалася, аби на знак перемир'я козаки завжди видавали її. Так, у 1598 р., ведучи переговори з повстанцями про перемир'я в с. Солониця під Лубнами, польський гетьман Станіслав Жолковський вимагав від козацького гетьмана "розпустить свою купу та віддати корогву Максиміліана".

Перебуваючи в 1654 р. в Богуславі, де містилася квартира гетьмана Б.У роки національно-визвольної війни 1648–1657 рр. Хмельницького, сірійський мандрівник Павло Алепський зазначав "військо мало корогву христолюбивого і хороброго гетьмана Зіновія із чорного і жовтого шовку, у смуги, з хрестом на ратищі". З різних письмових згадок видно, що в козацькому війську довго не було одного типу козацьких корогв, а панувала повна довільність, так само і щодо барв прапорів. козацьке військо використовувало прапори різних кольорів. він був прийнятий як державний прапор Карпатської України. Очевидець штурму козаками м. Гомеля в 1651 р. У жовтні 1848 р. писав "О 8 годині рано при зміні варти побачили спершу корогву червону з білим хрестом і білою обвідкою, потім показалася друга, червона корогва, а коло неї – три білі і дві чорні, і дві жовто-блакитні".

С. В. В. Грушевський "В часи визвольної війни козаки використовували прапори різної барви". Ще на одному знамені "1774 року февраля 28 створеному коштом останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського продовгуватий прямокутник блакитного кольору, на якому яскраві золоті герби".

На українських землях, які входили до складу царської Росії, можна було використовувати лише біло-синьо-червоні прапори імперії.Український прапор, який був довгий час національним символом, став згідно з 20-ю статтею Конституції Державним прапором України. пов'язана поява українського прапора жовтого з блакитним в австро-угорській частині України. Ці колірні сполучення швидко поширились на українські землі, що перебували на той час у складі Австро-Угорщини, а після революції 1905 – 1907 рр.