Запор, закреп — затримка випорожнення кишечника, утруднення дефекації з частотою до 2 разів на тиждень та відчуттям неповного звільнення кишок. Запор — одна з найпоширеніших патологій травного тракту в дітей і дорослих. Крім порушення дефекації, хворі з хронічним запором можуть скаржитися на загальну слабість, дратівливість, порушення сну, поганий апетит, пітливість, метеоризм і дискомфорт у животі. Після комплексного обстеження можна робити висновок про функціональну за відсутності органічних змін з боку внутрішніх органів чи органічну природу хронічного запору. Проносними засобами називають лікарські речовини, що посилюють моторну і секреторну функції кишечника, розріджують калові маси та прискорюють дефекацію або сприяють її виникненню6. Спричинюють хімічне подразнення рецепторів слизової оболонки кишечнику. Гальмують абсорбцію рідини з кишечнику і стимулюють секрецію.

що діють на моторну функцію товстого кишечнику корінь ревеню, кора крушини, листя сени, фенолфталеїн, оксифенізатин, бісакодил тощо що діють на моторну функцію тонкого кишечнику вазелінова, мигдальна та інші рослинні олії що діють на всі відділи кишечнику сольові. Більшість проносних засобів затримують абсорбцію води та електролітів у тонкому і товстому кишечнику. Більшість батьків нечасто замислюються, скільки разів і як дитина ходить в туалет.Тому молодим матусям треба особливо уважно ставитися до продуктів, уживаним в їжу.Продовження теми Запор у дорослих – одна з найбільшпоширених проблем сьогодення. Тому як стілець малюка може багато про що їм розповісти.Це, звичайно, екстрена міра, тому не варто їй зловживати. Саме тому необхідно дуже уважно спостерігати, чим і як часто він ходить в туалет.

Це вже серйозний привід бити на сполох. Цілком можливо, що у малюка запор, тому варто розібратися в причинах і вжити необхідних заходів. Запором у грудничка прийнято вважати відсутність стільця більш ніж один день. Помилково вважати, що все пройде само собою. До того ж це ще й найпоширеніша причина. Організм малюка влаштований таким чином, що перші місяці життя дитини, він просто нездатний самостійно перетравлювати нові види їжі.Це дозволить виключити збій у роботі системи травлення, а значить, і зменшить ймовірність виникнення подібних проблем у майбутньому.

Реакція на прорізування зубів — це теж одна з функціональних причин запору. Прийом антибіотиків також може стати причиною тимчасової відсутності стільця.Після масажу необхідно притиснути ніжки малюка до живота, а після розігнути їх. Дитина повинна отримувати воду в потрібній кількості, щоб уникнути зневоднення організму і як наслідок, порушення стільця.

Інфекційні захворювання, алергія і вроджені порушення роботи різних органів можуть викликати запор. Малюки, що знаходяться на природному вигодовуванні, часто страждають запорами з причини неправильного харчування матері. Вони повинні в достатній кількості містити клітковину. А ось білкову їжу потрібно частково замінити на рослинну. Недостатня кількість молока також може позначитися на стільці дитини. Які ж симптоми вказують на те, що у малюка виник запор? Але основною ознакою, на який батьки звертають увагу в першу чергу можна назвати відсутність дефекації протягом тривалого часу.

А у немовлят він повинен бути кашкоподібним.Діткам постарше потрібно приділити 5 хвилин. Через час ситуація повинна стабілізуватися. Але не варто вдаватися до самих екстреним з них. Для початку достатньо зробити масаж животика. Його потрібно робити кілька разів на день після сну, але перед годуванням. Для новонароджених ця процедура не повинна перевищувати 1-2 хвилин. Внутрішньою стороною долоні відбуваються плавні кругові рухи за годинниковою стрілкою. Під час масажу потрібно намагатися розмовляти з дитиною, посміхатися йому.Якщо ж ці способи не допомагають, то можна спробувати старий бабусин метод.